Scrum. Революційний метод управління проектами. Джефф Сазерленд

Scrum. Революційний метод управління проектами. Джефф Сазерленд

Книжка про те, як поставити процес створення нового продукту чи зміни існуючого таким чином, щоб він був найбільш ефективним. І хоч методологія, яку назвали Scrum, на початках задумувалась для IT-індустрії, вона з успіхом може бути застосована і до інших сфер.

Автор книжки є також співавтором даної методології. Поняття Scrum’у не звалилось Сазерленду на голову в один прекрасний день. Scrum виношувався ним протягом усього життя. Це свого роду еволюційний продукт, який увібрав кращі ідеї і за останні двадцять з чимось років довів свою ефективність.

То як має виглядати процес? По-перше, не слід намагатись продумати всі нюанси, функціонал одразу, а братись спочатку за першочергові, найпріоритетніші задачі.

Виконувати їх варто фіксованими, короткими циклами (спрінтами) і як можна швидше показувати результат замовникам (тим, хто зацікавлений в проекті), щоб отримати від них зворотній зв’язок.

Демонстрація результату на кожному кроці розробки — найбільш сильна сторона методології. Адже чим швидше стане відомо про прорахунок, тим швидше можна буде його усунути. І почати рухатись в правильному напрямку.

Важливим елементом успішної роботи є правильна організація командної роботи. Команда має бути автономною — її члени і тільки вони вирішують, яким чином досягти поставлених цілей. Всередині неї панує атмосфера взаємного збагачення ідеями, досвідом. Ніякої скритності, незамінності.

Щодо чисельності такої команди. Стверджується, що ефективними є мало-чисельні групи. Класичний варіант — 7 плюс-мінус 2 людини.

В цій групі має бути людина (Scrum-майстер), основне її завдання — допомогти команді справитися з перешкодами, що заважають роботі. Ця людина — не керівник в класичному розумінні, вона «найнята» для служіння інтересам команди.

Саме на прагненнях людей стати кращими, бути щасливими опирається Scrum. Автор доводить, що емоційний стан команди не менш важливий, ніж інтелектуальний потенціал.

Сазерленд негативно відгукується про позанормову роботу. На його переконання таке явище лише «тормозить» справу — втомлені люди здійснюють більше помилок, які іноді важче виправити (і дорожче), ніж зробити правильно з першого разу.

Висновок

Книга видалась мені доволі корисною, навіть потри те, що з методологією я знайомий. Десь в 2011 року я попав у команду, яка працювала уже за цим підходом. Від тоді для мене Scrum став звичним явищем. Приємно було прочитати про те, що ми хоч і неповністю, але слідуємо ідеям, які закладались її автором. Для себе в котре побачив слабкі місця в нашому процесі. Гадаю, для тих, хто вперше дізнається про Scrum цінність книжки буде не меншою.

P.S. Після прочитання захотілось також ознайомитись з книгою Оно Тайіті «Виробнича система Тойоти». Багато хороший ідей для Scrum’у взяті саме в цього японця.

Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn1